Біорезонанс як альтернативна терапія при легкій та помірній депресії

Даніела Мурешан, Септіміу Войдезан, Андрея Салкудеан, Крістіна Ралука Бодо, Йосиф Габош Греку

Анотація

Депресія – це негативний емоційний стан, який може тривати короткий або тривалий період із різним ступенем тяжкості. Метою цього дослідження було оцінити ефективність біорезонансної терапії у зменшенні вираженості рецидивного депресивного розладу з помірними та легкими епізодами у пацієнтів. Біорезонансна терапія є методом енергетичного лікування, що обробляє електромагнітну інформацію людського тіла за допомогою чутливого пристрою Mora Nova через електроди. Крім того, отримані результати порівнювалися з ефектом монотерапії селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну.

Дослідження включало дві групи пацієнтів, які страждають на депресію. Перша група отримувала біорезонансне лікування протягом п’яти тижнів. Друга група протягом п’яти тижнів отримувала або нещодавно призначене, або продовжене фармакологічне лікування антидепресантами – селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, як монотерапію. Було проведено вимірювання рівня тяжкості депресії.

Результати показали, що середній показник покращення за шкалою Гамільтона, яка використовується для оцінки депресії та містить 17 пунктів, становив 3,1 [стандартне відхилення (SD) 1,28] для групи біорезонансу та 2,2 (SD 0,61) для другої групи. Різниця між цими двома серіями даних була статистично значущою (P<0,0001, критерій Стьюдента). Оскільки ефективність біорезонансної терапії перевищувала ефективність лікування селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, можна зробити висновок, що біорезонанс може зменшувати тяжкість рецидивного депресивного розладу з помірними та легкими епізодами. Крім того, зменшення тяжкості депресії в групі біорезонансу порівняно з групою, яка отримувала антидепресанти, було статистично значущим.

Ключові слова: біорезонансна терапія, депресія, серотонін, альтернативна медицина, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

Вступ

Депресія є найпоширенішим захворюванням серед афективних розладів, що входять до сфери психіатрії. Депресія визначається більше як розлад настрою, а не як розлад мислення, обмежуючи нормальне функціонування людини, і може варіюватися від надзвичайно легкої до тяжкої форми (1).

Цей негативний емоційний стан може тривати короткий або тривалий період часу, мати легку, помірну або тяжку інтенсивність і може серйозно нашкодити здоров’ю (2). У глобальному масштабі депресія є однією з основних причин передчасної смерті поряд із серцево-судинними захворюваннями та раком, обмежуючи активність людини та створюючи значний ризик суїциду (3). Щороку близько 800 000 осіб помирають через самогубство (4). Депресія зустрічається у 5% європейців, а 25% людей, ймовірно, переживуть хоча б один депресивний епізод у своєму житті (5). До 2030 року прогнозується, що депресія стане одним із найзначніших психічних і поведінкових розладів, адже вже зараз вона займає друге місце у світовому рейтингу захворювань після серцево-судинних хвороб (6).

Приблизно 80% осіб, які страждають на психічні розлади, не отримують лікування, особливо в слаборозвинених країнах (7). Найпоширенішими методами лікування депресії є фармакологічна терапія антидепресантами, їхнє поєднання з психотерапією або психотерапія як єдиний метод лікування. Кожен із цих методів виявився корисним, але у пацієнтів із тяжкою депресією спостерігалася висока частота припинення лікування та низький рівень ремісії, а також клінічно значущі відмінності між антидепресантами та плацебо. У зв’язку з цим пацієнти з легкою або помірною депресією шукають альтернативні методи лікування (1).

Біорезонансна терапія успішно застосовується як альтернативний метод з 1970 року для лікування різних захворювань багатьма практикуючими лікарями у всьому світі. Цей вид терапії був представлений фізиком Францем Моррелем та інженером-електротехніком Еріхом Раше як результат медичних досліджень в електропунктурі. Багато міжнародних дослідницьких груп провели клінічні, фізичні та органічні дослідження, які підтвердили ефективність біорезонансного підходу в лікуванні таких станів, як алергії, ревматичні захворювання, респіраторні хвороби та різні больові синдроми (8).

У цьому дослідженні ставилося за мету визначити, чи є цей новий метод терапії життєздатною альтернативою антидепресантам класу селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну для пацієнтів із рецидивним помірним або легким депресивним розладом шляхом зниження рівня депресії, оціненого за шкалою Гамільтона. Крім того, метою було перевірити нульову гіпотезу (H₀), яка стверджує, що застосування біорезонансної терапії не прискорює процес одужання пацієнтів із рецидивним помірним і легким депресивним розладом порівняно з лікуванням антидепресантами класу селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Альтернативна гіпотеза (H₁) стверджує, що застосування терапії прискорює процес одужання пацієнтів із рецидивним помірним і легким депресивним розладом порівняно з лікуванням антидепресантами класу селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну.

Пацієнти та методи

У дослідженні взяли участь пацієнти з рецидивним легким і помірним депресивним розладом відповідно до критеріїв, зазначених у П’ятому діагностичному керівництві з психічних розладів (DSM-V) (2).

Пацієнти були відібрані з Клінічної лікарні повіту Муреш, Психіатричної клініки I у місті Тиргу-Муреш (Румунія), а також у спеціалізованій амбулаторії та в практиці біорезонансної терапії Terapia Ultramed у клініці Terapia Ultramed у Тиргу-Муреш. Дослідження проводилося ретроспективно в період з жовтня 2017 року по 2018 рік.

Учасникам було надано роз’яснення щодо методики проведення дослідження, його тривалості, переваг, етапів, наслідків, конфіденційності даних та можливості вийти з дослідження у будь-який момент. Участь у дослідженні була добровільною. Усі учасники отримали форму інформованої згоди щодо їхньої участі в дослідженні, яку підписували після усвідомленого ознайомлення. Дослідження було схвалене членами Етичного комітету Клінічної лікарні повіту Муреш (№ 16462/16.10.2017). Пацієнти, які проходили лише біорезонансну терапію, не отримували фармакологічного лікування антидепресантами.

Досліджувана вибірка включала чоловіків і жінок із різних соціальних прошарків віком від 18 до 89 років (середній вік – 49 років, стандартне відхилення (SD) – 17,16 років). Пацієнти, які мали в анамнезі спроби самогубства, пацієнти з кардіостимуляторами та вагітні жінки були виключені з дослідження.

Учасників було розподілено на дві групи:

• Група 1: 40 пацієнтів (31 жінка та 9 чоловіків). Серед жінок 17 мали рецидивні легкі депресивні епізоди, а 14 – рецидивні помірні депресивні епізоди. Серед чоловіків 4 особи страждали на рецидивний помірний депресивний епізод, а 5 – на рецидивний легкий депресивний епізод. Вони отримували виключно біорезонансну терапію.
• Група 2: 40 пацієнтів (19 жінок та 21 чоловік). Усі учасники цього дослідження раніше були діагностовані з рецидивними помірними депресивними епізодами. Вони отримували монотерапію антидепресантами з класу селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну.

Детальна демографічна структура двох груп наведена в Таблиці I.

Таблиця I. Демографічні характеристики досліджуваних груп

SSRI – селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну; SD – стандартне відхилення.

Метод

У всіх пацієнтів спостерігали зниження рівня депресії протягом періоду до 2 місяців – від першого до п’ятого сеансу.

Лікування біорезонансом тривало 20 хвилин і проводилося за допомогою пристрою Mora Nova  Біорезонансний пристрій автоматично відображає на екрані 16 значень енергетичного поля: вісім на початку та вісім наприкінці кожного сеансу. Під час початку терапії автоматично вимірюється та відображається провідність між руками та ногами.

Основний принцип базової біорезонансної терапії на апараті Mora Nova включає ендогенну терапію за допомогою електродів для рук і ніг, що розташовані на долонях, пальцях і підошвах. Ці ділянки є рефлексогенними зонами органів, що вважається основним принципом терапії фізичним біорезонансом. Вимірювання дозволяли оцінити специфічну реакцію пацієнта на застосовану терапію, відображаючи його психоемоційний стан до та після кожного сеансу лікування (9).

Пристрій Mora Nova є електромагнітним приймачем і передавачем, що працює в частотному діапазоні від 0,1 до 480 000 Гц, із частотним фільтром від 1 до 500 000 Гц, та функціонує через підключення до джерела електроенергії (10).

Основний принцип взаємодії електричних осциляторів полягає в розгляді клітин як складних багатошарових систем або заряджених структур, де всі біомолекули є високо зарядженими іонами або навіть мультиполями. Клітинні системи можна розглядати як численні різні розподіли зарядів і струмів, що індукуються передачею заряду через водневі зв’язки або інші молекулярні деформації.

Передова технологія пристрою Mora, використовуючи програму біоритму, розділяє осциляційну інформацію молекул, які спричиняють стрес у тілі, та інформацію, що сприяє здоров’ю організму. Людське тіло містить аналогічні дискретні частоти молекулярних осциляцій, зумовлені силою міжмолекулярних взаємодій (11).

Під час підключення пацієнта до біорезонансного пристрою не повинно бути жодних механічних пристроїв, таких як смартфони, прикраси, затискачі або інші електронні пристрої. Перед і після кожного сеансу лікування електроди очищувалися 70% спиртом (12).

Терапія індивідуалізувалася відповідно до біоритму пацієнта та включала високі та низькі потенції. За допомогою біоритму програмне забезпечення пристрою підбирало терапевтичну програму, яка регулювала та контролювала власну осциляційну інформацію пацієнта, а також його здатність до адаптації, з метою запуску цілеспрямованих процесів оздоровлення (13).

Ендогенна терапія

Ендогенна терапія є частиною базового принципу біорезонансної терапії на пристрої Mora Nova та вважається фундаментальним принципом біорезонансної терапії на фізичному рівні. Цей тип терапії передбачає руйнівну інтерференцію або так зване «накладання згасання» жорстких, ізольованих вібрацій, які самі по собі вважаються патологічними. Таким чином, вони інтегруються у гнучку вібраційну систему пацієнта через процеси саморегуляції. Фізіологічні блокади, що пов’язані з «жорсткими» вібраціями, згодом розчиняються.

Згідно з цими гіпотезами, «патологічні вібрації» корелюють із захворюванням на електромагнітному рівні. Слабка електромагнітна взаємодія має фізіологічні наслідки завдяки інформаційному каталізу, оскільки це слабкі взаємодії, які відбуваються в початково нестабільній ситуації.

Енергія, необхідна для виконання програми, повинна забезпечуватися самим живим організмом через акупресурні точки верхніх і нижніх кінцівок. Біорезонансна терапія також сприяє активації внутрішнього потенціалу самозцілення людини (12).

Монотерапія

Друга група отримувала монотерапію антидепресантами з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (SSRI), як зазначено в Таблиці II. SSRI належать до одного з найпоширеніших класів антидепресантів, які мають нижчу токсичність і значно вищу безпеку порівняно з антидепресантами першого покоління, такими як інгібітори моноаміноксидази та трициклічні антидепресанти.

Щодо механізму дії, SSRI пригнічують зворотне захоплення серотоніну, що призводить до збільшення часу перебування серотоніну в синаптичній щілині, подовженого стимулювання рецепторів, що сприяє його більшому накопиченню та посиленню сигналізації між синапсами. Лікування SSRI стимулює 5HT1A та 5HT7 рецептори на клітинних тілах у ядрі шва, а також 5HT1D рецептори на серотонінергічних терміналях, що зменшує синтез і вивільнення 5HT.

При повторному застосуванні SSRI відбувається поступове зниження та десенситизація цих механізмів саморегуляції. Зниження регуляції 5HT2A постсинаптичних рецепторів може сприяти як прямому антидепресивному ефекту, так і впливу на норадренергічну функцію та інші серотонінові рецептори. Інші постсинаптичні 5HT-рецептори залишаються чутливими до підвищеної концентрації серотоніну в синапсах і сприяють терапевтичному ефекту SSRI. Подальші ефекти лікування SSRI також можуть відігравати важливу роль у формуванні кінцевих відповідей терапії (14,15).

Таблиця II.

Опис медикаментозного лікування SSRI.

SSRI – селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

Шкала Гамільтона

Для оцінки терапевтичного результату використовувалася Шкала Гамільтона для оцінки депресії, що складається з 17 пунктів (Ham-D: 17). Шкала Гамільтона вимірює індивідуальні симптоми депресії та їх загальну тяжкість, відображену фінальним балом, який вказує на ступінь депресії. Мінімальний бал становить 0 балів, а максимальний – 52 бали. Симптоми описуються як орієнтири, що включають від 3 до 5 можливих відповідей для кожного пункту з наростаючою тяжкістю.

• Бал від 0 до 7 вказує на нормальний стан.
• Бал від 8 до 17 вказує на легку депресію.
• Бал від 18 до 24 вказує на середню депресію.
• Бал понад 24 вказує на важку депресію (16).

Зміни в симптомах депресії з першої до останньої сесії терапії були оцінені, при цьому біорезонансна терапія застосовувалася один раз на тиждень. Для другої групи зміни симптомів депресії оцінювались після п’яти тижнів лікування антидепресантами. Аналіз шкали Гамільтона представлений у Таблиці III.

Таблиця III.

Шкала Гамільтона: результати між початковою та кінцевою сесією для кожної групи.

SSRI – селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну; SD – стандартне відхилення.

Статистичний аналіз

Для статистичних розрахунків використовувався Graph Pad 3.6 (GraphPad Software, Inc.). Тест Ст'юдента застосовувався для оцінки різниць між середніми значеннями безперервних змінних (виражених як середнє ± SD), тоді як для порівняння різниць між непараметричними змінними (вираженими як медіана, діапазон) використовувався тест Манна-Уїтні. Усі тести були інтерпретовані з порогом значущості P=0.05, і статистична значущість вважалася при значеннях P нижче цього порогу.

Результати

Перша група включала 40 пацієнтів, чия базова оцінка на Шкалі депресії Гамільтона (17 пунктів) знаходилася в межах від 12 до 24 (середнє 16.9, стандартне відхилення (SD) 3.23) (Таблиця III). Пацієнти першої групи отримували лише біорезонансну терапію протягом п'яти тижнів без будь-якого іншого лікування.

Друга група, група SSRI, включала 40 пацієнтів з базовою оцінкою на Шкалі депресії Гамільтона (17 пунктів) в межах від 22 до 24 (середнє 22.8, SD 0.79) (Таблиця III). Друга група отримувала або нове, або постійне фармакологічне лікування за допомогою селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну в монотерапії протягом п'яти тижнів. Після застосування лікування було проведено вимірювання результату тяжкості хвороби. Еволюція балів на Шкалі Гамільтона представлена на Рисунку 1.

Еволюція балів Гамільтона

Різниці були обчислені для кожного пацієнта. Група 1 показала більший зниження балів за шкалою Гамільтона. Різниця між двома серіями даних була статистично значущою, за результатами тесту Ст'юдента (P<0.0001).

Обговорення

Мета цього дослідження полягала в тому, щоб з'ясувати, чи має біорезонансна терапія кількісно вимірювані результати при лікуванні пацієнтів з рецидивуючим легким або середнім депресивним розладом. Крім того, було поставлено завдання порівняти результати цієї терапії з групою, яка отримувала лікування селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну.

Серед переваг дослідження можна відзначити, що всі пацієнти були діагностовані з депресією на основі критеріїв DSMV, а оцінку проводили обмежена кількість психіатрів. Була застосована сувора вибірка пацієнтів, а анкети Гамільтона були заповнені однією командою інтерв'юерів для мінімізації суб'єктивної інтерпретації.

Застосування альтернативної та доповнюючої медицини зростає серед пацієнтів з психічними розладами, як і серед загальної популяції (17). Тому є потреба вивчати та аналізувати, як працюють альтернативні методи лікування, чи вони корисні, а також які ризики та переваги вони можуть містити. Однак доказова інформація обмежена.

У сучасній моделі лікування психічних захворювань широко використовуються такі методи, як фармакологічне лікування, психотерапевтичні техніки (психотерапія, когнітивно-поведінкова терапія), а також електросудомна терапія та транскраніальна магнітна стимуляція (18, 19). Подальші дослідження необхідні для того, щоб допомогти виявити економічно ефективні альтернативні методи лікування депресії, особливо для пацієнтів, які відмовляються від фармакологічного лікування або більше не хочуть продовжувати прийом антидепресантів (16, 20).

У спеціалізованій літературі є кілька досліджень, у яких біорезонансна терапія успішно застосовувалася при різних патологіях (8). Наскільки нам відомо, жодне дослідження досі не проводило об'єктивної оцінки ефективності біорезонансної терапії як альтернативного методу лікування депресії.

Клінічне контрольоване дослідження було проведено в Росії у 2018 році серед 60 пацієнтів, які були високопродуктивними спортсменами, що зазнали надмірного фізичного навантаження, і розглядалося регулювання систолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, а також зниження стресу шляхом відновлення психоемоційного балансу. Група, яка не отримувала плацебо, показала більш сприятливі результати (21).

Біорезонансна терапія при психосоматичних захворюваннях і депресії

Біорезонансна терапія може значно покращити стан пацієнтів із розладами шлунково-кишкового тракту, як було виявлено в рандомізованому контрольованому дослідженні, проведеному в Німеччині серед 20 осіб з психосоматичними захворюваннями та розладами шлунково-кишкового тракту (22).

У спостережному пілотному дослідженні, яке проводилося серед 8 пацієнтів з лімфедемою та ліпедемою нижніх кінцівок, було продемонстровано, що біорезонансна терапія ефективна при лімфедемі та ліпедемі, зменшуючи набряки, полегшуючи симптоми та покращуючи лімфатичний дренаж без побічних ефектів (19, 23).

Німецьке перспективне контрольоване клінічне дослідження, проведене серед 190 курців, довело, що біорезонансна терапія Mora була ефективною для припинення куріння та не спричиняла побічних ефектів (8, 20).

Дослідження, проведене в Росії, аналізувало синтез білків лімфоцитами у пацієнтів з остеоартритом, які отримували біорезонансну терапію. Цей метод коригує енергетичні порушення в меридіанах тіла за допомогою електромагнітних хвиль у діапазоні частот 10-500,000 Гц. Після біорезонансної терапії інтенсивність синтезу білка в спокійних лімфоцитах пацієнтів повернулася до норми (21, 24).

Результати дослідження та висновки

У поточному дослідженні серед пацієнтів першої групи, після п’яти сеансів біорезонансної терапії, 4 чоловіки та 10 жінок покращили свій стан з помірного депресивного стану до легкого. Учасники другої групи (які отримували лише фармакотерапію) залишилися на помірному рівні депресії.

Однак є деякі обмеження цього дослідження, зокрема відносна короткостроковість спостереження (5 тижнів) і використання лише одного типу біорезонансного пристрою — Mora Nova, хоча цей пристрій є одним з найпотужніших і найскладніших на ринку. Крім того, біорезонансна терапія менш відома в Румунії та менш вивчена в світі, що обмежує кількість наукових публікацій.

Для подолання цих обмежень доцільно продовжити спостереження за пацієнтами на більший період часу та використовувати інші типи біорезонансних пристроїв.

Висновок

Результати цього дослідження підтвердили, що біорезонансна терапія може покращити стан пацієнтів з легким та середнім рівнем рецидивуючої депресії, які відмовляються від фармакологічного лікування. Однак для отримання більш точних результатів необхідні подальші дослідження більшого масштабу та з більш строгими умовами контролю.

Це дослідження є перспективним, і біорезонансна терапія заслуговує на подальше вивчення.

Bioresonance, an alternative therapy for mild and moderate depression

Daniela Muresan , Septimiu Voidăzan , Andreea Salcudean , Cristina Raluca Bodo , Iosif Gabos Grecu

Abstract

Depression is a negative emotional state that may persist for short or long periods of time with varying severity. The aim of the present study was to evaluate the method by which bioresonance therapy can improve the severity of recurrent depressive disorder with moderate and mild episodes experienced by patients. Bioresonance therapy is a method of energy treatment that processes the electromagnetic information of the human body using a sensitive Mora Nova device using electrodes. In addition, this improvement was compared with the one obtained by applying monotherapy with selective serotonin reuptake inhibitors. The study included two groups of patients suffering from depression. The first group received bioresonance treatment for five weeks. The second group received either newly introduced or on-going pharmacological treatment with selective serotonin reuptake inhibitor antidepressants, as monotherapy, for five weeks. An outcome measurement of severity was performed. Results revealed that, the score improvement on the Hamilton Scale, used for assessing depression and comprising 17 items, showed a mean of 3.1 [standard deviation (SD), 1.28] for the bioresonance group one and a mean of 2.2 (SD, 0.61) for the second group. The difference between the two data series was statistically significant (P<0.0001, Student's t-test). As the bioresonance therapy outcome was higher than the selective serotonin reuptake inhibitor medication outcome, it can be concluded that bioresonance can reduce the severity of the patients facing recurrent depressive disorder with moderate and mild episodes. Furthermore, the reduction in severity for the bioresonance group compared with the antidepressant medication group was statistically significant.

Keywords: bioresonance therapy, depression, serotonin, alternative medicine, selective serotonin reuptake inhibitors Introduction

Depression is the most common disease of affective disorders, which is part of the field of psychiatry. Depression is defined more as a mood disorder than as a thinking disorder, limiting the normal functioning of individuals, and ranging from an extremely mild to a severe form (1).

This negative emotional state can persist for a short period of time or for a longer period, with mild, moderate or severe intensity, which can seriously damage one's health (2). Globally, depression is a leading cause of premature death, along with cardiovascular disease and cancer, limiting the individual from activity, and with a significant risk of suicide (3). Almost 800,000 individuals die each year from suicide (4). Depression is found in 5% of Europeans and 25% are likely to experience a depressive episode at least once in their lives (5). By 2030, it is estimated that depression will become one of the most significant mental and behavioral disorders, as it currently occupies a second place in the ranking of diseases worldwide, following cardiovascular diseases (6).

Approximately 80% of individuals who suffer from a mental disease do not receive treatment, especially in poorly developed countries (7). The most common treatments used in depression are pharmacological medication with antidepressants, or their combination with psychotherapy or psychotherapy as singular treatment. Each employed treatment was found to be useful, but for patients with severe depression, a high dropout rate and low remission were found, and clinically significant differences were observed between antidepressants and placebo. Consequently, patients having mild or moderate depression seek alternative treatments (1).

Bioresonance therapy has been successfully used as an alternative therapy since 1970 in various ailments, by many practitioners worldwide. This type of therapy was presented by physicist Franz Morell and electrical engineering technician Erich Rasche as a result of medical tests in electroacupuncture. Several clinical, physical and organic studies have been completed by global research groups that demonstrate the effectiveness of the bioresonance approach in situations such as allergies, rheumatic diseases, respiratory diseases and many painful syndromes (8). In the present study, the aim was to determine whether this new method of therapy is a viable alternative to antidepressants from the selective serotonin reuptake inhibitor class for patients diagnosed with recurrent moderate or mild depressive disorder by decreasing the level of depression quantified with the Hamilton Scale. In addition, the aim was to verify the null hypothesis (H0), which holds that the applied bioresonance therapy does not accelerate the healing process in patients with recurrent moderate and mild depressive disorder, compared with antidepressant medication from the selective serotonin reuptake inhibitor class. The alternative hypothesis (H1) held that the applied therapy accelerates the healing process in patients with recurrent moderate and mild depressive disorder compared with antidepressant medication from the selective serotonin reuptake inhibitor class.

Patients and methods

General

The present study included patients with recurrent mild and moderate depressive disorder as per the criteria listed in the Diagnostic Manual of Mental Disorders Five (DSMV) (2).

The patients were selected from the Mureș County Clinical Hospital, Psychiatry Clinic I, in Targu-Mures, Romania and in the specialized outpatient clinic and in the Terapia Ultramed Bioresonance Therapy Practice within the Terapia Ultramed Clinic of Targu-Mures. The retrospective study was conducted from October 2017 to 2018. Participants received an explanation on how the research would be carried out, its duration, benefits, stages, implications, data confidentiality and the possibility to exit the study at any point. Participation in the study was based on volunteering. Subjects received an informed consent form regarding their participation in the study, which was knowingly signed by those who agreed. The members of the Ethics Committee of the Mureș County Clinical Hospital approved the study favorably (no. 16462/16.10.2017). The patients who were treated only with bioresonance therapy did not undergo pharmacological treatment with antidepressants.

Patient groups

The analyzed group comprised women and men, from different social backgrounds, aged between 18 and 89 years (mean 49 years/SD 17.16 years). Patients that had undergone suicidal attempts in their medical history, patients with pacemakers and pregnant women were excluded.

The participants were divided into two groups as follows: Group 1 included 40 patients (31 women and 9 men), with 17 females having recurrent mild depressive episodes, and 14 females recurrent moderate depressive episodes. Within the male category, 4 men suffered from a recurrent moderate depressive episode and 5 men from a recurrent mild depressive episode. They received bioresonance therapy solely. Group 2 included 40 patients (19 were women and 21 men). All study participants in this group were previously diagnosed with recurrent moderate depressive episodes. They received a monotherapy treatment with antidepressants from the selective serotonin reuptake inhibitor class. The detailed demographic structure of the two groups is detailed in Table I.

Table I.

Demographic aspects of the studied groups.

SSRI, selective serotonin reuptake inhibitors; SD, standard deviation.

Method

For all patients, the decrease in the level of depression, within a period of maximum 2 months, from the first to the fifth session, was monitored.

The bioresonance treatment consisted of 20 min and was conducted using a Mora Nova bioresonance device (Med-Tronik GmbH, Germany). The bioresonance device automatically displays on the screen of the device the 16 values of the energy field, eight at the beginning and eight at the end of each bioresonance session. When commencing with the therapy, the conductance between the hands and feet is automatically measured and displayed. The principle of basic bioresonance therapy with the Mora Nora device includes endogenous therapy, by means of hand and foot electrodes, on the palms and fingers and soles, respectively, where the reflexogenic areas of the organs are provided, being considered the fundamental principle of therapy with physical bioresonance. Through these measurements the specific reaction of the patient to the applied therapy was evaluated, showing the mental state in which the patient was before and at the end of each treatment session (9).

The Mora Nova device is an electromagnetic transceiver, with a frequency between 0.1 and 480,000 Hz insured with a frequency filter from 1 up to 500,000 Hz, which works through connection to a source of electricity (10).

The basic principle of coupled electric oscillators is to consider the cells as complex systems of layers, or as charged structures, respectively, all biomolecules being highly charged ions or even multipoles. Cellular systems are regarded as numerous different distributions of charges and currents, induced by the transfer of charge through hydrogen bonds or other molecular deformations. The advanced technique of the Mora device, through the biorhythm program, separated the oscillating information of the molecules that stress the body from the oscillation information that is conducive to the body's health. The human body incorporates similar discrete frequencies of molecular oscillations, given by the power of intermolecular forces (11). When connecting the patient to the bioresonance device, no mechanical devices such as a smartphone, jewellery, clips or any other electronic device should be present. Before and after each treatment session, the electrodes are cleaned with 70⁰ alcohol (12).

The therapy was individualized according to the biorhythm of the patient and incorporated high and low potencies. Through biorhythm, the therapeutic program selected from the device software regulated and controlled the patient's own oscillating information, as well as their ability to adjust, in order to initiate precisely target healing processes (13).

Endogenous therapy

Endogenous therapy is included in the principle of basic bioresonance therapy with the Mora Nova device and is considered the fundamental principle of bioresonance therapy at the physical level. This type of therapy involves the destructive inference or the so-called ‘overlapping extinction’ of rigid, isolated vibrations, considered pathological vibrations in themselves. In this way, they seem to be integrated into the flexible vibrational composition of patients through the processes of self-regulation. The physiological blockages correlated with the ‘rigid’ vibrations later dissolve. According to these hypotheses, ‘pathological vibrations’ are correlated with the disease on an electromagnetic plane. A weak electromagnetic interaction has a physiological consequence, due to the informative catalytic effect, because they are weak interactions, in an initially fragile situation. The energy needed to carry out the program must be provided by the living system itself, through the acupressure points of the lower and upper limbs. Bioresonance therapy also promotes the individual's potential for self-healing (12).

Monotherapy

The second group received monotherapy with selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs) as indicated in Table II. SSRIs are part of one of the most widely used classes of antidepressants, with lower toxicity and much higher safety compared to first-generation antidepressants, which include monoamine oxidase inhibitors and tricyclic antidepressants. Regarding the mechanism of action, SSRIs inhibit serotonin reuptake, leading to an increase in the amount of time serotonin stays in the synaptic cleft, resulting in longer receptor stimulation, leading to greater accumulation of serotonin in the synaptic cleft and increased signalling between synapses. SSRI treatment stimulates 5HT_1A and 5HT₇ receptors on cell bodies in the nucleus of the raffia and 5HT_1D receptors on serotonergic terminals, reducing 5HT synthesis and release. With repeated administration of an SSRI, there is a gradual decrease and desensitization of these self-receptor mechanisms. Downward regulation of 5HT_2A postsynaptic receptors may contribute either to direct antidepressant efficacy or by influencing noradrenergic function and other serotonergic receptors. Other postsynaptic 5HT receptors remain receptive to increased synaptic concentrations of 5HT and contribute to the therapeutic effects of SSRIs. The subsequent effects of SSRI treatment may also be important in mediating the final responses of the therapy (14,15).

Table II.

SSRI medication description.

SSRI, selective serotonin reuptake inhibitors.

Hamilton Scale

In order to assess the therapeutic outcome, the Hamilton Scale was used to assess depression composed of 17 items (Ham-D: 17). The Hamilton Scale measures individual depressive symptoms and their general severity, reflected by a final score, which indicates the degree of depression. The minimum score is 0 points and the maximum, 52 points. Symptoms are described as anchor points comprising between 3 and 5 possible responses to each item, with increasing severity. The score between 0 and 7 points indicates the state of normalcy, the score between 8 and 17 points represents a slight level of depression, between 18 and 24 points a moderate level of depression, and a score above 24 means a severe level of depression (16). The change in depressive symptoms from the first to the last session of therapy was assessed and bioresonance therapy was applied once a week. For the second group, the change in depressive symptoms was assessed after five weeks on antidepressant medication. The Hamilton score analysis is presented in Table III.

Table III.

Hamilton Scale score between the initial and the final sessions for each group.

SSRI, selective serotonin reuptake inhibitors; SD, standard deviation.

Statistical analysis

For statistical calculations, Graph Pad 3.6 (GraphPad Software, Inc.) was used. The Student's t-test was used to assess the differences between the means of continuous variables (expressed as mean ± SD), while differences between nonparametric variables (expressed as median, range) were compared using the Mann-Whitney test. We interpreted all tests against a P=0.05 significance threshold and statistical significance was considered for P-values below the significance threshold.

Results

The first group included 40 patients, having a baseline score between 12 and 24 (mean 16.9, standard deviation (SD) 3.23) on Hamilton Depression Rating Scale, with 17 items (Table III). The patients of the first group received only bioresonance therapy for five weeks, without any other type of treatment.

The second group, the SSRI group, included 40 patients having a baseline score on the Hamilton Depression Rating Scale, with 17 items between 22 and 24 (mean 22.8, SD 0.79) (Table III). The second group received either newly introduced or on-going pharmacological treatment with selective serotonin reuptake inhibitors in monotherapy for five weeks. After the applied treatment, an outcome measurement of the illness severity was performed. The evolution in Hamilton scores is presented in Fig. 1.

Evolution of the Hamilton scores.

The differences were calculated for each patient. Group 1 obtained a higher decrease in the Hamilton score. The difference between the two data series was statistically different, based on the Student's t-test (P<0.0001).

Discussion

The current study aimed to identify whether the bioresonance therapy has quantifiable results in the treatment of patients with recurrent mild or moderate depressive disorder. In addition, it aimed to compare the therapy outcome with a group treated with selective serotonin reuptake inhibitors.

As a strength, all the patients were diagnosed with depression based on the DSMV criteria, assessed by a limited number of psychiatrists. Strict exclusion criteria were applied. The Hamilton questionnaires were applied by the same interview team to all the patients, in order to minimize, as much as possible, a subjective interpretation.

The use of alternative and complementary medicine has increased among patients with psychiatric disorders, as it has in the general population (17). Therefore, there is a need to inquire about and analyze the way the alternative solutions are functioning, if they are useful and what risks and benefits they may involve. However, evidence-based information is limited.

In the current model of mental illness care, widely used treatments include pharmacological medication, psychotherapeutic techniques such as psychotherapy, cognitive-behavioral therapy and also electroconvulsive therapy and transcranial magnetic stimulation (18,19). Further research is needed to help identify cost-effective alternative therapies for the treatment of depression, especially for patients who refuse or no longer wish to continue pharmacological treatment with antidepressants (16,20).

Specialized literature presents several studies in which bioresonance therapy is successfully used in the case of various pathologies (8) To the best of our knowledge, no study thus far has conducted an objective evaluation for the effectiveness of bioresonance therapy as an alternative form of therapy in the treatment of depression.

A controlled clinical study was performed in Russia in 2018 on 60 patients, who were high-performance athletes affected by excessive physical exertion and addressed the regulation of systolic blood pressure, heart rate, as well as the reduction of stress by restoring the psycho-emotional balance. The non-placebo group had more favorable results (21).

Bioresonance therapy can significantly improve gastrointestinal disorders, as identified in a randomized controlled study performed in Germany on 20 individuals with psychosomatic diseases and gastrointestinal disorders, respectively (22).

An observational pilot study carried out in 8 patients with lymphedema and lower limb lipedema demonstrated that bioresonance therapy in lymphedema and lipedema was effective, leading to reduced edema, relieved symptoms and improved lymphatic drainage, without side effects (19,23).

A German prospective controlled clinical study performed on 190 smokers has proven that Mora bioresonance therapy was effective in discontinuing smoking and presented no side effects (8,20).

A study conducted in Russia analyzed the synthesis of proteins by lymphocytes from patients with rheumatoid arthritis who received bioresonance therapy. This form of therapy is used to correct energy disorders in the body's meridian system, with electromagnetic waves at a frequency range of 10-500,000 Hz. It was identified that, after bioresonance therapy, the intensity of protein synthesis in the resting lymphocytes of the patients returned to normal (21,24).

In the present study, among the patients in the first group, after applying five bioresonance therapy sessions, 4 men and 10 women improved from a moderate depressive status to a mild depressive stage. Among the study participants in the second group, both women and men remained in a moderate depressive status.

The limitations of the study are imposed by the current state of knowledge in the field of bioresonance which is less known in Romania and less studied in the world not having enough studies. In addition, the bioresonance therapy in the present study was applied with only one type of bioresonance device, but the Mora Nova device in our opinion, is one of the most powerful and complex currently available on the market. Also, the patient monitoring period was relatively short at five weeks. Surpassing the limitations of the present study can be achieved by monitoring patients for a longer period of time, using other types of bioresonance devices.

In conclusion, the study results confirmed that bioresonance therapy could improve, independently of the level of depression assessed with the Hamilton Depression Rating Scale comprising 17 items, the status of patients suffering from mild and moderate recurrent depression, who did not opt to use pharmacological treatment.

Nevertheless, more rigorous and larger studies are recommended. At present, based on the analysis in the current study, bioresonance therapy appears promising and deserves further study.

Acknowledgements

Professional editing, linguistic and technical assistance performed by Irina Radu, Individual Service Provider (credentials: E0048/2014, Medicine-Pharmacy).

Funding Statement

Funding: No funding was received.

Availability of data and materials

All data and materials supporting the results of the present study are available in the published article.

Authors' contributions

DM and IGG contributed to the design and conception of the study. DM, SV and CRB wrote the original draft. DM, AS and IGG participated in the data acquisition. SV and CRB contributed to statistical analysis and interpretation of the data. DM, IGG and AS worked on the part of the study related to patients. SV, AS, CRB and IGG contributed to manuscript drafting or critical revisions to the intellectual content. All authors approved the final manuscript version and agreed to be accountable for all aspects of the work. DM and IGG confirm the authenticity of all the raw data. All authors have read and approved the final manuscript.

Ethics approval and consent to participate

All patients gave their informed consent for inclusion before they participated in the study. The study was conducted in accordance with the Declaration of Helsinki and the protocol was approved by the Ethics Committee of the Mures County Hospital from Targu Mures, no. 16462/16.10.2017.

Patient consent for publication

Not applicable.

Competing interests

The authors declare that they have no competing interests.

References

• 1.Haller H, Anheyer D, Cramer H, Dobos G. Complementary therapies for clinical depression: An overview of systematic reviews. BMJ Open. 2019;9(e028527) doi: 10.1136/bmjopen-2018-028527. 
• 2. American Psychiatric Association: Diagnostic and statistical manual of mental disorders. 5th edition. American Psychiatric Association Press, Arlington, VA, pp155-188, 2013.
• 3.Rang HP, Dale MM, Ritter JM, Flower RJ, Henderson G. Rang and Dale's pharmacology. 7th edition. International Edition. British Library Cataloguing in Publication Data. Elsevier Inc., Edinburgh, pp553-583, 2012. 
• 4.James SL, Abate D, Abate KH, Abay SM, Abbafati C, Abbasi N, Abbastabar H, Abd-Allah F, Abdela J, Abdelalim A, et al. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 354 diseases and injuries for 195 countries and territories, 1990-2017: A systematic analysis for the global burden of disease study 2017. Lancet. 2018;392:1789–1858. doi: 10.1016/S0140-6736(18)32279-7.
• 5.Wittchen HU, Jacobi F, Rehm J, Gustavsson A, Svensson M, Jönsson B, Olese J, Allgulander C, Alonso J, Faravelli C, et al. The size and burden of mental disorders and other disorders of the brain in Europe 2010. Eur Neuropsychopharmacol. 2011;21:655–679. doi: 10.1016/j.euroneuro.2011.07.018. 
• 6.Malhi GS, Mann JJ. Depression. Lancet. 2018;392:2299–2312. doi: 10.1016/S0140-6736(18)31948-2. 
• 7.Wang PS, Aguilar-Gaxiola S, Alonso J, Angermeyer MC, Borges G, Bromet EJ, Bruffaerts R, de Girolamo G, de Graaf R, Gureje O, et al. Use of mental health services for anxiety, mood, and substance disorders in 17 countries in the WHO world mental health surveys. Lancet. 2007;370:841–850. doi: 10.1016/S0140-6736(07)61414-7.
• 8.Pihtili A, Galle M, Cuhadaroglu C, Kilicaslan Z, Issever H, Erkan F, Cagatay T, Gulbaran Z. Evidence for the efficacy of a bioresonance method in smoking cessation: A pilot study. Forsch Komplementmed. 2014;21:239–245. doi: 10.1159/000365742. 
• 9.Gottfried C. The new diagnostic system by Dr. Cornelissen. IMZ Akademie, pp157-171, 2007. 
• 10. Med-Tronik GmbH: Manual of instructions. Version 3.1.3. Med-Tronik GmbH, pp72, 2020.
• 11.Muresan D, Salcudean A, Sabau CD, Bodo CR, Gabos Grecu I. Bioresonance therapy may treat depression. J Med Life. 2021;14:238–242. doi: 10.25122/jml-2021-0008. 
• 12.Med-Tronik GmbH. Nova MED Training&Therapy Manual, medical technology in the 21st century. Med-Tronik GmbH, pp16-37, 2014.
• 13.Muresan D, Salcudean A, Barbu BV, Bodo CR, Gabos GI. Evaluation of an alternative depression therapy using bioresonance. J Interdiscip Med. 2021;6:82–86. doi: 10.25122/jml-2021-0008. 
• 14.O’Donnell JM, Bies RR, Shelton RC. Drug therapy of depression and anxiety disorders. Chapter 15. In: Goodman and Gilman’s pharmacological basis of therapeutics, 13th edition. Brunton LL, Hilal-Dandan R, Knollmann BC (eds). McGraw-Hill, New York, ΝΥ, pp267-277, 2001.
• 15.Stahl SM. Selectivity of SSRIs: Individualising patient care through rational treatment choices. Int J Psychiatry Clin Pract. 2004;8 (Suppl 1):S3–S10. doi: 10.1080/13651500410005487.
• 16.Zimmerman M, Martinez HJ, Young D, Chelminski I, Dalrymple K. Severity classification on the Hamilton depression rating scale. J Affect Disord. 2013;150:384–388. doi: 10.1016/j.jad.2013.04.028.
• 17.Freeman MP. Complementary and alternative medicine (CAM): Considerations for the treatment of major depressive disorder. J Clin Psychiatry. 2009;70 (Suppl 5):S4–S6. doi: 10.4088/JCP.8157su1c.01. 
• 18.Lake J, Turner MS. Urgent need for improved mental health care and more collaborative model of care. Perm J. 2017;21:17–024. doi: 10.7812/TPP/17-024.
• 19.Trifu S, Sevcenco A, Stănescu M, Drăgoi AM, Cristea BM. Efficacy of electroconvulsive therapy as a potential first-choice treatment in treatment-resistant depression (Review) Exp Ther Med. 2021;22(1281) doi: 10.3892/etm.2021.10716. 
• 20.Nguyen J. A literature review of alternative therapies for postpartum depression. Nurs Womens Health. 2017;21:348–359. doi: 10.1016/j.nwh.2017.07.003.
• 21.Badtieva VA, Pavlov VI, Khokhlova MN, Pachina AV. The application of bioresonance therapy for the correction of the overtrained athlete syndrome. Vopr Kurortol Fizioter Lech Fiz Kult. 2018;95:51–57. doi: 10.17116/kurort20189506151. (In Russian) [
• 22.Nienhaus J, Galle M. Placebo-controlled study of the effects of a standardized MORA bioresonance therapy on functional gastrointestinal complaints. Forsch Komplementmed. 2006;13:28–34. doi: 10.1159/000090134. (In German) 
• 23.Elio C, Guaitolini E, Paccasassi S, Rosati N, Cavezzi  . Application of microcurrents of bioresonance and transdermal delivery of active principles in lymphedema and lipedema of the lower limbs: A pilot study. G Ital Dermatol Venereol. 2014;149:643–647. 
• 24.Islamov BI, Funtikov VA, Bobrovskiĭ RV, Gotovskiĭ YV. Bioresonance therapy in rheumatoid arthritis and heat shock proteins. Bull Eksp Biol Med. 1999;128:525–528. (In Russian) 

Associated Data

This section collects any data citations, data availability statements, or supplementary materials included in this article.

Data Availability Statement

All data and materials supporting the results of the present study are available in the published article.

Articles from Experimental and Therapeutic Medicine are provided here courtesy of Spandidos Publications